Використання Інтернет – можливостей Web 2.0 у педагогічній практиці

Найбільшого досягає не той, хто йде правильним шляхом, а той, хто його прокладає.
Андрій Коваль

Діяльність сучасного суспільства сьогодні реалізується у новому полі інформаційної культури, яке формують комп’ютерні комунікації. З кожним днем у навчальній практиці стають дедалі популярнішими віртуальні мережні моделі навчання, і саме соціальні сервіси роблять ці моделі особливо привабливими.
Технологія Веб 2.0 - це друге покоління мережних сервісів, принциповою відмінністю яких є можливість створювати контент Інтернету будь-якому користувачеві, навіть якщо людина не володіє спеціальною мовою програмування для створення Інтернет - сторінок.
Сьогодні існує безліч різноманітних соціальних сервісів, які займають провідні позиції в Інтернет - технологіях. За їх допомогою сучасні школярі зможуть набагато ефективніше реалізувати себе в пошуковій, проектній та соціальній діяльності. Тому саме вчителям необхідно активно опановувати сервіси Веб 2.0, вчитися використовувати їх прикладним чином, формувати вміння створювати та підтримувати електронне навчальне товариство, об’єднуватися у мережні педагогічні спільноти.

Педагогіка мережних спільнот

Комп’ютерна мережа (Інтернет), мережа документів (Всесвітня павутина) і програмне забезпечення (соціальні сервіси) пов’язують між собою не тільки комп’ютери та документи, а й людей, які користуються цими комп’ютерами, документами та сервісами. Завдяки мережним зв’язкам мимоволі формуються нові соціальні об’єднання. Зі швидкими темпами розвитку комп’ютерних технологій у спільнот з’являються нові форми для обміну, зберігання та подальшого використання знань, сучасні програмні сервіси забезпечують нам легке управління колективними знаннями, що знаходяться у периферії спільноти.
Мережні спільноти - це групи людей, які підтримують спілкування за допомогою комп’ютерних мережних ресурсів. Приходять у мережні спільноти, щоб ділитися знаннями, запитувати і навчатися в інших, шукати однодумців і виконувати дії, які не під силу зробити поодинці.
Педагогічні мережні спільноти дають нам можливість самостійно створювати цифрові навчальні об’єкти, обговорювати свою педагогічну діяльність з іншими учасниками мережного товариства, ділитися своїми колекціями файлів, спільно використовувати цифрові об’єкти та програмні агенти, довіряти свої записи цифровій пам’яті та отримувати доступ до них, перебуваючи у будь-якій точці Земної кулі. Фактично знімаються всі географічні кордони для співробітництва з учнями, студентами, педагогами, науковцями, утворюючи величезну віртуальну педагогічну спільноту.
Дії, які виконують користувачі віртуального інформаційного товариства, є досить простими: зробити вибір, висловити свою думку, ввести невелику кількість інформації, розмістити в мережі документ, фотографію або відео файл, зберегти посилання на знайдений документ, тощо.
Педагогіка мережних спільнот є швидкорозвиваним напрямком теорії навчання. Цей напрям базується на таких ключових принципах:
Ø  Навчання визначається інструментами та об’єктами, якими користується учень. Дії над об’єктами вимагають спілкування. Це спілкування з приводу дій та об’єктів має першорядне значення для навчання;
Ø  Навчання визначається середовищем, у якому відбувається засвоєння нових знань для людини життєво необхідним є не просто сприймати й споживати інформацію, але діяти активно, одержуючи результат як винагороду за свої дії;
Ø  Навчання відбувається в спільноті обміну знаннями, де новачки поступово стають експертами через практичну участь у розв’язанні проблем усередині конкретної галузі знань;
Ø  Колективізм ґрунтується на теоріях мережі, систем, що самоорганізовуються. Нові знання постійно здобуваються, і життєво важливо розуміти різницю між важливими та неважливими знаннями.
Мережеві спільноти є формою самоорганізації громадянського суспільства та можливим інструментом взаємодії між владою та громадянським суспільством, полегшують комунікацію і інтеграцію між представниками різноманітних соціальних груп.
1.       Поповнення баз даних - те, що має один, відразу стає доступне кожному;
2.       Дані організовуються фолксономічно;
3.       Засоби використання даних - АРІ-інтерфейси;
4.       Автоматичні двосторонні посилання;
5.       Форма представлення - блоги;
6.       Динамічний сайт;
7.       Адресу має мікроелемент контенту;
8.       Джерело - колективний розум;
9.       Інтерфейс для роботи з данними по всій мережі;
10.    «Вільна» ліцензія GNU FDL;
11.    Для сприйняття контенту не потребується відвідування сайту - можливість читати RSS -стрічки;

Педагогічні можливості Web 2.0

Соціальні сервіси і діяльність у середині мережних спільнот відкривають перед педагогічною практикою такі можливості:
1)      Відкритість та загальний доступ до інформаційного наповнення електронних ресурсів.
Як результат спільної діяльності користувачів соціальних сервісів, у віртуальній педагогічній мережі накопичується величезна кількість навчальних матеріалів, доступних усім користувачам.
2)        Створення власного віртуального навчального змісту.
Процес створення та публікації навчального матеріалу в мережі доступні усім користувачам спільноти. Кожен не тільки має доступ до навчальних цифрових колекцій, а й можливість самостійно формувати власний мережний контент: тексти, рисунки, фотокартки, аудіо- та відео файли, дидактичні матеріали тощо.
3)        Оперативність доступу до спільної інформації та зручність і простота розміщення власної.
Мережа безмежного інформаційного потоку знань відкриває все нові й нові можливості для такої діяльності, як пошук тематичної інформації, створення та редагування власних цифрових об’єктів, опанування інформаційних навичок без оволодіння спеціальними знаннями з інформатики.
4)        Обмін досвідом з учасниками спільноти.
Комп’ютерна мережа (Інтернет) через соціальні сервіси відкриває нові можливості не тільки для покращення розумової здібності, але й поле для спільної діяльності і подальшого співробітництва з іншими колегами.

Класифікація сервісів Веб 2.0.

Серед різноманіття класифікації сервісів Веб 2.0 найбільш простою є, мабуть, користувацька класифікація за способом використання:
ü  мережні щоденники;
ü  спільний пошук інформації;
ü  спільне зберігання закладок;
ü  спільне зберігання медіафайлів: фотографій, схем, рисунків, презентацій, відео, документів, карт знань, аудіо записів;
ü  спільне редагування документів, електронних таблиць;
ü  колективне редагування гіпертекстів (ВікіВікі).

Деякі соціальні сервіси Веб 2.0 як засіб педагогічної діяльності пропонується використовувати у навчальному процесі
         блоги (мережні щоденники) - сервіс, який дає можливість користувачеві вести записи з довільної тематики;
         Вікі - енциклопедії - відкриті мережні енциклопедії, кожен користувач яких може створювати та редагувати статті;
         карти знань - веб-сторінки із схемами, якими ілюструють процес мислення;
         соціальні пошукові системи, в тому числі системи тематичного пошуку;
         мережні програмні засоби для спільного використання з текстовими, табличними документами, презентаціями;
         соціальні геосервіси - системи, використання яких дає можливість знаходити, позначати, документувати фотографіями об’єкти на карті Землі;
         сервіси збереження мультимедійних ресурсів.

Мережні щоденники (Блоги)

Мережні щоденники (Блоги) можуть використовуватися з різною метою:
Ø  блог є своєрідним персональним інформаційним помічником, що зберігає записи і посилання за допомогою комп’ютера;
Ø  блог використовується як середовище для записів подій власного наукового, ділового або особистого життя, яке створюється для себе, сім’ї або друзів. Багато хто вважає, що така форма є більш зручною ніж розсилання масових повідомлень електронною поштою;
Ø  блог може бути використаний як середовище для мережної спільноти. Таке використання блогу цілком припустиме і виправдане, оскільки численні блоги мають додаткові переваги над форумами: можливість публікувати в тексті повідомлення, мультимедійні та html- фрагменти, можливість перехресних зв’язків між декількома гілками дискусій.

Будь-хто з учителів, незалежно від фаху, може створити власний блог для організації консультацій або здобуття додаткових знань з учнів з предмету, який він викладає. Інший напрямок застосування блогу - це створення персонального блогу вчителя з метою відображення його педагогічної майстерності, накопичення та представлення публіці методичних доробків, напрямків своєї роботи тощо.
У педагогічній практиці блог можна використовувати як майданчик для педагогічних дискусій. Мережний щоденник може слугувати відкритим або закритим середовищем для організації спілкування, для обговорення питань організації мережних навчальних проектів з використанням соціального програмного забезпечення.
Також не менш важливим може бути використання блогу для консультацій та здобуття додаткових знань. Блог може слугувати майданчиком для організації навчання школярів з основних та додаткових курсів, для організації дистанційного курсу. Тут учитель може використовуючи інтерес учнів до нових інформаційних технологій організовувати навчальний процес із будь-якого предмета. Існує можливість публікувати лекційні матеріали, ставити запитання та організовувати їх обговорення.

Спільний пошук інформації.

Соціальні пошукові системи - це, власне, сервіси зі створення авторських пошуків. Вони дозволяють будь-якому користувачеві створити власну пошукову систему. Це може бути пошук за групою сайтів, присвячених якійсь тематиці, пошук за сайтами регіону або просто гарний пошук за окремим ресурсом, який користувач легко і швидко встановить на свій блог.
Такі сервіси унікальні тим, що орієнтовані на колективну роботу, - над пошуковою машиною може працювати авторське співтовариство. Автори пошуку можуть спілкуватися між собою, шукати собі співавторів, додавати, редагувати опис сайтів, вести блоги. Крім того, деякі сервіси (наприклад, Flexum.ru, Google.com) дозволяють міняти пріоритети сайтів, а також вбудовувати власні матеріали в результати пошуку.
Також серед плюсів сучасних соціальних пошукових машин можна виокремити:
ü  повний контроль за якістю видачі - туди потрапляють тільки сайти, додані вами в індекс;
ü  керованість результатів. Інтернет - ресурсу можна визначити різний рейтинг, тим самим впливаючи на релевантність документів та їх розміщення в пошуковій видачі;
ü  простота установки пошукової системи на сайт або блог. Досить додати на сторінку декілька рядків html- коду;
ü  відсутність необхідності стикатися з технічними питаннями: трафік, швидкодія, ресурси.

Спільне зберігання закладок

На відміну від традиційних методів збереження закладок, нові соціальні сервіси дозволяють:
1)    додавати закладки з будь-якого комп’ютера, під’єднаного до Інтернету;
2)    колекція закладок буде доступна з будь-якого комп’ютера, під’єднаного до Інтернету;
3)    кожна закладка має бути позначена одним або декількома тегами або мітками-категоріями. Користувачеві пропонується додати один або кілька тегів для кожної закладки, які описуватимуть її зміст. Якщо закладка, яку ви збираєтеся додати, уже перебуває в чиїйсь колекції, то вам відразу буде запропоновано додати популярні теги. Теги можуть бути відображені у вигляді списку або хмари.
Сьогодні існує досить великий вибір соціальних сервісів, які пропонують користувачеві зберігати свої закладки. Першим сервісом, який надав ці можливості, був Делішес (Delicio.us). і нині цей сервіс залишається найбільш багатим у своїх засобах класифікації і механізмах взаємодії між користувачами. Соціальний сервіс Бобрдобр (Bobrdobr.ru) - російський аналог сервісу Делішес.

Спільне зберігання медіафайлів

Соціальні сервіси збереження мультимедійних ресурсів - сервіси Інтернету, які дозволяють безкоштовно зберігати, класифікувати, робити обмін цифровими фотографіями, аудіо- та відеозаписами, текстовими файлами, презентаціями, а також організовувати обговорення контенту.

Спільне редагування документів

З розвитком Інтернету з’являється можливість зберігати документи, таблиці, фотографії, презентації та інші корисні об’єкти не на окремій машині, а на віддаленому комп’ютері в мережі. Їх там можна не тільки зберігати, але й створювати та редагувати. Інтернет - офіс має очевидні переваги:
         доступ до своїх документів можна отримати з будь-якого місця;
         документ може редагувати група співавторів.
Сьогодні в Інтернеті існує понад 100 сайтів, які надають сервіси Офіс 2.0. Деякі з них безкоштовні, вартість інших є невисокою. За допомогою таких сервісів можна користуватися більшістю основних функцій компонентів Microsoft Office - Word, Excel, PowerPoint та інших, причому з можливістю редагування документа одночасно декількома користувачами.

Колективне редагування гіпертекстів (ВікіВікі)

WikiWiki - соціальний сервіс, що дозволяє будь якому користувачеві редагувати текст слайду (писати, вносити зміни, видаляти, створювати посилання на нові статті) Користувачам дозволяється завантажувати на сайт зображення, файли, що містять текстову інформацію, відео фрагменти, звукові файли тошо.
Вікі-середовище має такі переваги:
Ø  доступність та легкість створення і редагування статей (гіпертекст);
Ø  можливість спільного редагування статей;
Ø  високий рівень інтерактивних ресурсів для дистанційного навчання;
Ø  можливість проведення навчальних телекомунікаційних проектів з високим рівнем інтерактивності;
Ø  можливості публікації методичних матеріалів;
Ø  спільне редагування і створення та розміщення методичних розробок.
Вікі-технології відкривають принципово нові можливості для людей, які не володіють спеціальними знаннями в галузі ІТ-технологій. Нові форми діяльності передбачають як пошук інформації, так і створення власних об’єктів - текстів, фотографій, програм, музичних записів, відеофрагментів. Застосування нових форм діяльності дозволяє опанувати такі важливі навички, як повторне використання текстів і кодів, метатегів тощо. У рамках середовища створюються ефективні умови для спільної діяльності.
ВікіВікі можна використовувати у педагогічній практиці за різними напрямами, а саме: як джерело навчального матеріалу; для планування та організації проектної діяльності; для спільного написання творчих робіт, статей; для організації консультацій, отримання додаткових знань; для ознайомлення мережної спільноти з авторськими технологіями.